Важливі етапи підготовки вагітності

Фолати

Одним із ключових елементів нутрієнтної підтримки є забезпечення організму достатньою кількістю фолатів. Дефіцит мікронутрієнтів, залучених до одновуглецевого метаболізму, зокрема фолату та вітамінів В6 і В12, може спричинити порушення гаметогенезу, запліднення та розвитку ембріона до імплантації, що асоціюється з підвищеним рівнем гомоцистеїну в системному кровотоці та фолікулярній рідині [9]. Фолієва кислота є синтетичною формою вітаміну В9, яка потребує ферментативного перетворення в організмі для досягнення біологічно активної форми — 5-метилтетрагідрофолату (5-MTHF). Саме 5-MTHF є основною циркулюючою формою фолату в крові та безпосередньо використовується клітинами організму

Залізо

Необхідне для збільшення об'єму еритроцитів, компенсації базальних втрат, забезпечення потреб плода та депонування заліза у фетальних і плацентарних тканинах. Рекомендована доза під час вагітності становить 27 мг на добу, що на 50% перевищує потребу невагітних жінок [9]. Згідно зі Стандартом медичної допомоги «Планування сім'ї» (МОЗ України), жінкам може бути рекомендовано прийом 30–60 мг елементарного заліза щодня разом із фолієвою кислотою для профілактики анемії та пов'язаних із нею ускладнень [12].

Йод

критично важливий для синтезу тиреоїдних гормонів, які забезпечують розвиток головного мозку плода в першому та другому триместрах, до початку самостійного функціонування щитоподібної залози плода. Дефіцит йоду вважається найпоширенішою причиною розумових порушень у світі [9]. Рекомендована доза для вагітних — 220 мкг на добу [9].

Вітамін D

Підтримує імплантацію ембріона та метаболізм плаценти, модулює імунну функцію та сприяє продукції судинного ендотеліального фактора росту (VEGF) плацентою. Мета-аналіз трьох рандомізованих досліджень показав, що добавки вітаміну D знижують ризик народження дитини з низькою масою тіла на 60% (ВР 0,40; 95% ДІ 0,24–0,67) [9].

Вітамін В12

разом із фолатом необхідний для синтезу нуклеотидів та ДНК, що забезпечує клітинний поділ. Дефіцит цих нутрієнтів підвищує ризик викиднів та вроджених вад розвитку, включаючи дефекти нервової трубки [9].